СКРЯБІНи і самі по собі кожен - нереальні особистості, але тільки вони троє разом - СКРЯБІН. Нарізно ж виходить "трошки не те", хоча може і близьке до...
Давно вже відомий "Розподіл ролей" - Кузьма звукорежисер/текстовик/вокаліст, Ростик текстовик/гітарист/директор і Шура музикант-запасний вокаліст - але зблизька такий статичний розгляд аж ніяк себе не виправдовує. Значно краще стан речей відбиває фраза Роя: "Єдине, що можу точно сказати - Шура не пише текстів". І то правда - дуже важко сказати, що саме і хто саме з них робив сам - вони постійно радять/доводять шось один одному: "Спробуй те, оце зроби більше, а оте менше", а результат роботи піддається багаторазовій перекрутці на комп*ютері, а потім (фінальна стадія) на аудіосистемі авто одного з них (яке ближче). Ніби "знак якості" - вони турбуються не тільки про самовдоволення в рамках студії, але й про то, як то потім зазвучить на наших магнітофонах.
Про літо-98 ходили і неодноразово чутки, що, мовляв, СКРЯБІНи дуже розсварилися, якщо не побилися. Дійсно, тяжкий період, про який говорилося свого часу в інтерв*ю як на "Промені" а потім і на "Території А" мав місце, але по відпочинку що тривав практично весь вересень і пів-жовтня, стільки я не спостерігав цю об*єднану команду, мені не вбачалося між ними трьома жодних сварок, заворушень чи внутрішніх конфліктів. Що б вони не робили - між ними були головним чином взаєморозуміння, взаємодопомога... Якесь надзвичайне братерство поєднувало їх - дай Бог нам такого, люди, аби ми розуміли одне одного навіть з погляду чи жесту, вже не кажучи про слова. І не тільки розуміли, а й допомагали. І так було постійно на протязі того часу, що я їх бачив. Наведу один з запам*ятавшихся епізодів - Рой посварився з Павлєнко (виконавчий директор "ТІ", справа полягала в тому, що СКРЯБІНи у якійсь з варіацій "Клею" зробили шось не те, чого від них хотіли спонсори [за передачу вимого спонсорів якраз і відповідав Павлєнко]), вийшов роздосадований і пригнічений. А потім, спершись на стола , звернувся до Кузьми: "Нічого не змінилося. Ті самі розклади, ті самі підходи. Я задовбався з тим боротись. От доб*єм то всьо і нап*ємся в дупель" (розмова відбувалася в 'грозові часи' виходу "Хробака" і супроводу - кліпу "Клей", презентації ... ). Треба було бачити , відчувати ту теплу хвилю що котилася до Ростика від Кузьми. Кузьма завірив його, що все так і буде, а потім поволік у студію - до цього затишного притулку "де ваші грубі руки не достануть". Що ще треба людині, коли їй тяжко, як не підтримка давнього й вірного друга?! І який після цього Кузьма диктатор? І точнісінько так кожен з них був і є готовий вступитись за кожного. Багаторічні випробовування світом дали їм силу і єдність, і варто помолитися за то, аби то зберігалося й надалі.
І ще одне знов же таки єднання протилежностей - з одного боку яскраві власники-індивідуалісти, творці "загубленого раю" (у вигляді персональної квартири-машини) сам собі для кожного, СКРЯБІНи геть не соромилися і не сторонилися одне одного. В них не було і нема розподілу на "робочий" і "неробочий" час, як вже писалося про Кузьму, але також нема і того, що так присутнє звичайному світу - коли працюючи разом ми зовсім не пускаємо один одного в своє життя. Вони відпочивали нарізно - та не відчувалося , що їм от так регулярно необхідний був спочинок один від одного (як то стоїть в багатьох колективах). "Розбігаючись" після чергової "сесії запису" Рой міг запросити всіх дивитися до себе кіно, або, якщо було пізно Кузьма запрошував Шуру до себе ночувати (а Шурі до недавніх пір було вибиратися найтяжче - необмашиненому і лишаючому студію одному з останніх), при чому то не носило характер послуги а виглядало зовсім "по-сімейному". Звісно, жити разом в одній квартирі вони не могли б, але всеодно вони були одне одному рідніші родичів.
А СПАТИ стала другою домівкою для кожного з них. На той час то був закуток з двох кімнат - одної "звукової/голосової" (і за сумісництвом комори, де зберігалися постери, диски-касети листівки і куди ставилися ровери, на яких наші герої їздили). А друга - з апаратурою, тим самим годинником "що йде в зворотній бік" (там і цифри повернуті "в зворотній", отже, час годинник показує вірний - треба тільки трохи звикнути), диванчиком і кріслом, столиком, під яким в різносортних альбомчиках зберігалася власна (з багатьма подарунками від фанів) фотоколеція і ще кількома картинами по стінках і була "власне студією". За дверима цього святилища розміщувався "музичний департамент" "Таврійських Ігор", тобто ще одна куца кімнатка (менша або така сама, як звичайна квартирна), де сидів пан Лучкін, голова департаменту, а також його колеги - коли більше, коли менше. Ну і "фанати" - поки ми там були. Студійний комп*ютер СКРЯБІНих був пристосований тільки для музики і ані до чого іншого, тому якщо комусь з них хтілося в Інтернет (хоча б подивитися на власну сторінку) або набрати/надрукувати шось з текстів/статей/ релізів, чи може відповісти на електронну пошту - то вони сиділи за тою самою машиною Лучкіна. Машина була 97-го року зразка, тобто застаріла на півтора (а тепер вже на два) покоління комп*ютерної техніки.
Та повернемося до студії. Робочий процес починвся з якоїсь музичної теми-ідеї, за тим основна тема потроху обрастала звуками-ефектами (ефекти відбиралися колективно) потім писався текст , потім накладався голос/голоси, а за тим ще й над голосами "знущалися" по всякому (інколи виходили такі приколи ... тоді СКРЯБІНи всім то показували. Коли писалися "Гроші", головними дегустаторами стали водії "ТІ"). То всьо "загальні уявлення". Хоча і на основі спостережень. Найбільша таємниця - звідки ті дива, що ми потім чуємо, беруться, так і лишається таємницею. І чому саме В ТОЇ музики САМЕ ТАКІ слова. Виснуну гіпотезу, що першою народжується таки Ідея пісні, а не музика - але жодних доказів немає. За винятком того, що на деяких піснях "вказано" ідею. Гітара Роя писалася ніби й останньою, але чи не з самого початку він міг сидіти ззаду на диванчику і давати коментарі з приводу тої чи іншої ідеї Шури чи Кузьми, що в той час сиділи за пультом. А було раз і таке, що Кузьма і Шура просиділи півдня і цілий вечір і зовсім іншій кімнаті, а працею у студії займався Ростик (то було оновлення "Мого сну") ... Дивно, але факт.
Під часу записів "проектів" "пульс" змінювався. Юлія Лорд ніколи довго в студії не сиділа - хіба як там була невеличка пивна вечірка з приводу чи то свята чи то вдалого запису (комусь, не собі - в даному разі підозрюється святкування факту отримання грошей), а то й просто так - бо якийсь час не бачилися.
Такі маленькі свята мали собі місце не тільки для своїх, артистів - так вони зустрічали і своїх друзів, тих, кого вони знали давно, а ми не знаєм взагалі. Тоді СКРЯБІни радо демонстрували нові записи, вихвалялися і проектами.
Одним з найбільших і найдовших фігурантів "проектування" став Андрій Підлужний, він же Нічлава - а для СКРЯБІНих просто Підлуж. Він чудово знав, що він тут не головний, що він таки у гостях - але при цьому почувався себе "майже родичем" - і певно так воно і було. Всі ви знаєте, що є люди "свої" і "чужі" - то він і Юлія Лорд з її продюсером були свої. Навітьт якийсь час він та Шура жили "в одній хаті".
Втім, то вже певно не стосується теми ...