Тернопільська газета від 1 січня 98-го року
І то все зветься "А скільки їх в іржавій млі кують залізо, не дивлячись в безодню"
На початку - невелика анкета
Сергій Гера (Шура)
1. Дата народження_____________8 січня 1974 р.
2. Найбожевільніша мрія_________стрибнути з парашутом
3. Найбільше розчарування_______здавав вісім разів теоретичну механіку в інституті
4. Найвизначніше досягнення_____вища освіта
5. Головне достоїнство___________доброта
6. Головний недолік_____________забуваю деколи деякі речі
7. Найулюбленіше заняття________dance
Ростислав Домішевський (Ростик)
1. Дата народження: ____________30 січня 1971 р.
2. Найбожевільніша мрія :________зібрати всіх добрих людей і жити з ними на безлюдному острові
3. Найбільше розчарування_______Бригінець О.
4. Найвизначніше досягнення_____студія "СПАТИ"
5. Головне достоїнство__________не скажу, бо збоку видніше
6. Головний недолік_____________не скажу, бо не скажу
7. Найулюбленіше заняття_______спати і подорожувати
Андрій Кузьменко (Кузьма)
1. Дата народження: ____________17 серпня 1968 р.
2. Найбожевільніша мрія _________виспатися
3. Найбільше розчарування_______російська естрада і газета "Бульвар"
4. Найвизначніше досягнення_____дочка Барбара
5. Головне достоїнство___________190 см зросту
6. Головний недолік_____________45 розмір взуття
7. Найулюбленіше заняття________грати музику в студії "СПАТИ"
Коли людина перестає бачити кольорові сни, вона прощається з дитинством. Пісні "Скрябіна" схожі саме на ті кольорові сни з дитинства. У них немає ніяких комплексів, і всі дрібні проблеми стають глобальними. Своїми проблемами музиканти хочуть змінити цей світ, зробити його таким, яким "він ніколи бути не міг". За допомогою слів і мелодій "Скрябін" мурує огорожу, за якою можна сховатись від зла і брехні, хитрості і підлості. Рядки з їх пісень стають девізом життя все більшої армії прихильників "Скрябіна". З цими піснями ти не відчуваєш себе самотнім, вони щоразу переосмислюються по-новому, відкривають щось неосяжно-втаємничене, допомогають все глибше провалюватись в реальний сон, можливо, в них навіть криється якесь пророцтво.
"Скрябін" - це якісний фільтр, який допомагає прочистити мізки після дешевої музики в стилі a la Поплавський. "Скрябін" - це окуляри, крізь які очам відкривається значно більше, зір стає глибшим, довкілля стає більш відвертим. "Скрябін" - це вино, яке щоразу має новий смак, яке зігріває теплом, приємно п'янить, будить цей світ від байдужості і хандри. "Скрябін" - це просто дотепні і доступні хлопці - Кузьма, Шура, Ростик, що лабають музику, яка їм до вподоби. Двоє з них нещодавно завітали в гості до нашої газети.
- Коли ви починаєте писати пісню, ви задумаєтесь над тим, як вона буде звучати, про що в ній йтиметься?
Кузьма: -- То є така планомірна робота. Ми сідаємо втрьох, імпровізуємо, -- і народжується якась ідея. Ми її розгортаєм, домальовуєм, додумуєм - і тут утворюється пісня.
Ростик: -- Ми викладаємо те, що у нас всередині. І якщо наші пісні не про те, що дощ капає, чи про те, що Вася любить Галю -просто ми бачимо це життя таким. Я не бачу сенсу складати шлягери, тим паче, що я не вмію цього робити. Ми пишемо пісні, які несуть якусь інформацію і заставляють людей задуматись.
- Що ви хочете сказати своїми піснями?
Ростик: -- Я хочу сказати, що світ є дуже великий, страшенно різний, що потрібно боротисть із злом - це і є сенс життя. Цей процес боротьби зі злом не має ні початку, ні кінця, але якщо добрі перестануть це робити, то злі в кінці-кінців переможуть.
Кузьма: -- Я не люблю говорити про те, що ми говоримо своїми піснями. Я люблю, коли мені люди говорять про те, що вони з них зрозуміли.
- Діалектизми у ваших піснях - це своєрідний шарм "Скрябіна"?
Кузьма: -- Ми пишемо пісні тою мовою, якою розмовляємо.
Ростик: -- Я не бачу смислу писати пісні літературною мовою. Літературна мова вигадана для того, щоб робити бланки для митниці, квитанції для банку. А поети і музиканти повинні користуватися мовою, якою розмовляють люди.
- Колись у вас була пісня про "Побєду". Яка доля цієї машини?
Кузьма: -- Вона в Берліні згнила. Зараз у нас "Фіат-Тіно"
- А правила трохи порушуєте?
Ростик: -- Стабільно. Хіба можна їздити нашими дорогами, не порушуючи правил?
Кузьма: -- Вже близько п'ятсот міліціонерів слухають наші касети, а на трасі Київ-Львів вони вже знають напам'ять наш репертуар.
- Чи є люди, які вам сильно насолили?
Ростик: -- Ось недавно був наш концерт в Івано-Франківську, а за два дні до того був концерт Поплавського. Організатори наших гастролей дружать з місцевим таксопарком і розклеїли афіші прямо на таксі, бо у місті їх просто зривали. Так прийшла вказівка з Києва, щоб підтримати Поплавського, бо він нібито виступає з акцією підтримки рідної мови. Ви чули його мову? Це просто жах. За моїми поняттями він просто кримінал, його треба судити. Він приймає студентів в інститут культури без екзаменів, і там за екзамени пляшки носяться. І про це всі знають. В тому інституті ніякої науки немає. А людина, яка видає дипломи некомпетентним людям - то вже є кримінал. Так ось, приходили люди в таксопарк, платили гроші, щоб позривали афіші. Потім почали давати гроші на те, щоб не продавали наші квитки. Ось вам конкретний факт. І я не розумію, чому наша країна така дебільна, для чого це робити? Я вважаю цих людей злими, поганими, я буду боротися з ними ціле життя, я дуже хочу, щоб вони в один день всі втопилися.
- А є люди, яким ви трохи насолили?
Кузьма: -- Ми намагаємось нікому зла не робити. У нас більше друзів, ніж людей, які б нас не хотіли бачити.
- А взагалі ви любите когось по-дружньому розіграти?
Кузьма: -- Зараз люди занадто черстві, щоб сприймати ті розіграші в гумористичному плані.
Ростик: -- Вони мене, часом , як з Шурою розіграють, то я готовий їх забити. То напевне такий зараз стан в людей, що їм не до гумору, не до сміху. Хоча у нас, в принципі, з гумором все в порядку
Кузьма: -- У нас дуже специфічний гумор, ми собі повидумували багато слів, які означають якісь речі.
- Цікаво було б почути?
Кузьма: -- Гітара, скрипка, віолончель - то є різні категорії дівчат. Шприця, циркульце тих жінок теж стосується.
- Розставте наступні поняття в порядку спадання, в залежності від того, наскільки ви їх любите: жінки, музика, гроші, сон.
Кузьма: -- То є зовсім різні поняття. Вони всі в мене стоять на якомусь високому рівні, але вони не співрозмовні між собою, я не можу їх градувати.
Ростик: -- Ці речі стоять навколо нас своєрідним кругом і вони створюють життя людини. А стосовно грошей, то я недавно зрозумів, що Ленін був не тупим чуваком. Він кинув фразу, що людина, живучі в суспільстві, не може бути вільною від нього. І я зрозумів, чому то. В них відібрали всі гроші і людина, живучи в суспільстві без грошей, не може бути вільна від нього. Тільки людина, яка живе з грошима, може щось змінювати, щось робити. І я, власне, дуже прагну тих грошей, щоб здобути волю для себе. Ми купили студію - то вже наша воля. Ми ще купимо апаратуру для концертів і будемо стовідсотково незалежні.
- А як би ви продовжили фразу "Не в грошах щастя"?
Кузьма: -- Не в грошах щастя, а в грошах щастя.
Ростик: -- Щастя не в грошах, а в грошах.
- Що ви любите більше - спати чи працювати?
Ростик: -- Все треба робити в міру. Я знаю, що я без міри сплю. Ось Андрій все робить в міру, він вже о дев'ятій годині літає як дзига.
Кузьма: -- Я в міру роблю, але безсистемно. Тобто немає великого прогресу від того, що я роблю. Я роблю дуже багато речей, від яких нема віддачі.
- Розкажіть щось про свій новий альбом "Хробак"?
Кузьма: -- Цей альбом вийде трохи згодом. Зараз ми плануємо випустити ремікси на наші найкращі речі. А "Хробак" - це буде альбом спеціально для фанів і буде розповсюджуватись посередництвом фан-клубів. Ті люди, які є записані в базу даних комп'ютера нашого фан-клубу, отримають його в першу чергу, тому що він не буде в продажу, буде випущений дуже малим накладом.
Ростик: -- Це робиться в силу його авангардності, цей альбом буде дуже нелегкий для сприйняття. Але писати цей матеріал ми будемо самі, то буде стовідсотково наш продукт.
Кузьма: -- Ми вже пробували, виходить дуже гарний звук. Ми ним задоволені більше, ніж звуком альбому "Птахи", "Мова Риб", "Казки" разом взятих.
-- У вас дуже багато фанів?
Кузьма: -- Найголовніша людина серед наших фанів - Отар з Дніпропетровська. То є дуже серйозний чоловік і нещодавно він влаштував у Києві з'їзд наших фанів.
Ростик: -- Наші фани розуміють музику "Скрябіна" на всі сто відсотків, вони знають напам'ять всі пісні.
Кузьма: -- Вони навіть беруть звідти більше змісту, ніж ми туди вкладаєм.
Ростик: -- Вони розуміють, чого ми добиваємось, вони знають, що в нашому житті треба міняти, і вони нас підтримують. У Львові навіть випускають газету, яка називається "Загублений Рай". Спілкуються між собою з допомогою Інтернету. Є фани, які пишуть на Інтернет з Америки, з Італії. Наша сторінка там була найпершою серед українських виконавців, згодом з'явились сторінки Ірини Білик і ""ВВ".
- Щоб ви зробили, якби у вас в руках була чарівна паличка?
Кузьма: -- Я би дуже довго думав. Всіх злих, всіх "козлів" я би вислав кудись ... або ні, я б їх краще знищив.
Ростик: -- Я б найпершим чином подарував своїм найближчим друзям, знайомим здоров'я.