Make your own free website on Tripod.com

Ця історія була написана одним канадійським хлопцем - Пітоном. Зараз, на жаль, його нема з нами і, напевно, вже ніколи не буде. Я дозволив собі вилучити з цієї історії деякі застарілі факти, повністю зберігши стиль автора.

Приїхали група Скрябін 21-го серпня 1999 року у Торонто, Канада. Цього дня якраз святкувалася 8-ма річниця незалежності України у Торонто, на одній з найбільших вулиць цього міста. Їх не було на першій частині святкування, оскільки вони щойно приїхали були до Канади. Але зразу, буквально кілька годин після прибуття, вони з'явилися на величезній сцені у самому центрі Торонто, де їх зустріла величезна маса українського народу. Але оскільки були вони змучені, заспівали тільки одну пісню - "Оля". Потім вони зникли з Торонто на цілий тиждень. Мали концерти у других провінціях Канади.
Аж на другу суботу, 28-го серпня, знову вони прибули в Торонто і мали концерт у Lithuanian Hall, де зібралось не багато, немало - чоловік 100 - 150. Нажаль, я не мав часу побувати на тому концерті, але говорили знайомі шо було дуже і дуже файно, цікаво. Також повідомили мене що вже вийшов їхній новий альбом - ЕУТЕРПА. В нього ввійшло 6 пісень. В даний момент дослухую останню, і враження просто неймовірні, чудовий альбом, чудові пісні. Білет на концерт коштував 10 канадських доларів. Зайшли ми в зал, я, моя сестра - Ерна, і ще дві товаришки, Наташа і Юля. Людей ще зовсім не було - ми були перші, і була гарна нагода познайомитись з ними поближче, оскільки раніше зв'язок був тільки через інтернет. Зробили фотографії з ними, привітали на Канадській землі. І посідали за самим найближчим столом до сцени. Розпочалась та вся дискотека піснею "Прикрий Світ", потім йшли дуже багато чудових пісень а зокрема - "Оля", "Нікому то Не треба", "ЛВ", "Птахи (Ремікс)", "Машини як Ми", "Клей", і ще дуже-дуже багато класних пісень. Потім настала перерва, люди розійшлись, і була чудова нагода познайомитись з ними. Сиділи ми (моя компанія) з ними десь коло 40 хвилин, знову фотографувались, говорили, обмінювались враженнями про Канаду. Скрябіни казали що їм дуже сподобалось тут у Канаді, в Торонті, але концерти були погано організовані людьми які їх запросили. І то була правда. Концерти не були рекламовані ні на одному українському радіо, ні на одній українській радіо програмі, і ні в одній газеті, але все рівно, прийшло багато людей. Пізніше Скрябіни знову вийшли на сцену і заспівали свої другі пісні, як "Ви Примітивні", "Татко Хворий", "Побєда" а на самий кінець, ніби їхній гімн, вони з великим ентузіазмом запропонували публіці "Танець Пінгвіна". Кузьма танцював на сцені точно як пінгвін, а люди вже робили рухи за ним. Люди просто не знали як поводитись, одним словом танцювали в найрізноманітніші способи. А саме головне всі були страшенно задоволені!
З Скрябіними виступав Андрій Підлужний - Нічлава Блюз, співав одну пісню з проекту Еутерпа. До речі Андрій Кузьма дуже цікаво розповів про той проект. (Суть в тому проекті є - відродити традиційну українську музику у електронній обробці). Перші три пісні їхнього найновішого альбому є взяті саме з цього проекту. Одним словом, було зроблено мною близько 30 фотографій Скрябіна і на сцені, і за сценою, і зі мною, і з товаришами. Всі були задоволені.
Коли концерт закінчився, я і мої товариші знову опинились за сценою, і мали нагоду знову з Скрябіними поспілкуватись. Обмінялись візитними картками, для подальшої співпраці, також отримав величезний плакат, де були підписи всіх учасників цієї класної групи.
Не було і без конфлікту. Під час одної пісні, раптово вибігла якась стара бабуся до сцени і почала сваритись з ними, що музика була заголосно, хот то було і неправда. Але Андрій не звернув увагу на неї, а після закінчення пісні він на цілий зал, використовуючи мікрофон, обламав ту бабцю в культурний спосіб. Вона також казала, шо ті пісні, шо він співає, не підібрані для аудиторії слухачів, які сиділи в тому залі на концерті, але Кузьма швиденько її відшив, кажучи, що він приїхав не догоджувати старшим, а просто заспівати для задоволення і для його шанувальників. І його зал підтримав. Отже бабусі стало ніяково, і вона швиденько втекла.
Люди танцювали, співали, раділи, дуріли, знайомились - було дуже весело, і надіємось ми, мешканці Торонто, що скоро знову побачимо Скрябінів на гастролях у Торонті!